Фінанси

Аналіз вигід і витрат. Вартість грошей у часі (майбутня вартість, поточна вартість)

Повний текст роботи з малюнками та таблицями доступний при скачуванні. Скачати
Дата введення: 2011-08-25       12 ст.

Вступ.

1. Концепція витрат і вигод у проектному аналізі.

2. Цінність грошей у часі.

Висновки.

Список використаних джерел.

Вступ

Застосування проектного методу управління на підприємстві доцільне лише за умови, що переваги від реалізації проекту компенсуватимуть його неминучі додаткові витрати.

Отже, можемо визначити, що метою й основним завданням проектного аналізу є визначення цінності (результатів) проекту.

Концепція витрат та вигід розглядається через призму концепції проектного аналізу, що є синтезом знань із різних наукових дисциплін, сконцентрованих на розв'язанні проблеми вибору найкращого шляху розвитку підприємства, та розуміється як динамічний процес. Враховуючи, що проектний аналіз є інструментом планування й розвитку будь-якої діяльності, концепція проектного аналізу розглядає проект як процес, який складається з ряду послідовних стадій, і як структуру, елементами якої є цілі, ресурси та заходи. Основним поняттям у концепції витрат та вигод є цінність проекту.

Цінність проекту визначається як різниця його вигод, або позитивних результатів, та витрат, або негативних результатів:

1. Концепція витрат і вигод у проектному аналізі

Для визначення цінності проекту обов'язково проводяться такі заходи:

1. Оцінюються всі вигоди, які одержуються від проекту.

2. З'ясовується, чи перевищують вони витрати на нього протягом усього життєвого циклу проекту.

Оскільки багато активів проекту розраховано на тривалий строк служби , у проектному аналізі порівнюються майбутні вигоди з необхідними теперішніми витратами по проекту.

Для проведення аналізу проектів використовується декілька концептуальних положень, серед яких виділяють додаткові витрати і вигоди.

У разі, якщо новий проект є продовженням діяльності підприємства, здійснюється на розвиток діючого виробництва, то метою проектного аналізу є встановлення відмінності між ситуаціями «з проектом» та «без проекту». З урахуванням прирощених у

Таким чином, загальні витрати на виробництво 250 одиниць продукції становлять 3000, середні витрати на виготовлення одиниці продукції становлять 12. Але для того, щоб збільшити кількість виготовлення продукції на одну одиницю за таких умов, необхідно зробити додаткові витрати на одиницю продукції у сумі 4. Отже, рішення про збільшення обсягу виробництва продукції має прийматися з розрахунку саме суми у розмірі 16, а не середньої собівартості випуску одиниці продукції. Це і є додатковими або граничними витратами.

Правило прийняття рішення про обсяги випуску продукції: Обсяг випуску має збільшуватися доти, доки граничні витрати менші або дорівнюють граничним вигодам.

Врахування безповоротних витрат та неявних вигод є важливим методологічним принципом у розрахунках грошових потоків.

Безповоротні витрати — це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту.

Якщо провадиться оцінка доцільності здійснення проекту, то всі витрати, вже зроблені до прийняття рішення про реалізацію проекту, не повинні враховуватися, адже їх не можна відшкод

увати і вони жодним чином не впливають на його ефективність. Такі витрати треба виключити з вартості проекту при вирішенні питання про продовження роботи за проектом. На цьому етапі вагомими є лише ті витрати, які треба буде зробити. Таким чином, цінність проекту, який має завершити розпочатий раніше і незакінчений проект, залежить лише від вартості завершення проекту. Вигодами нового проекту є лише ті вигоди, які з'являться після і понад ті вигоди, які надходять від попередньої незавершеної діяльності. Прикладом зроблених витрат є витрати на проведення досліджень та розрахунків ефективності проекту. Незважаючи на їх чималий обсяг, вони не повинні враховуватися при визначенні показників проекту.

Необхідність урахування в проектному аналізі неявних витрат випливає з принципу альтернативної вартості.

Неявні вигоди — це неодержані доходи від найкращого альтернативного використання активу, внаслідок чого відбувся неявний грошовий приплив.

Неявні вигоди можна визначити і як грошові потоки, котрі можна було б одержати від активів, які фірма вже має. Береться до уваги, що вони не використовуються у проекті, який розглядається.

Наприклад, підприємство має у власності будівлю, яку збирається використати у проекті. Явного грошового потоку не передбачається, але будівля є складовою витрат проекту, її можна продати за 200 тис. грн., і за мінусом податків та інших витрат фірма одержить 120 тис. грн. Це і є неявні вигоди.

Неявні грошові потоки у вигляді внесків до статутного фонду або використання матеріальних і нематеріальних активів називають ще матеріальними та нематеріальними потоками.

До неявних вигод відносять також вигоди, які не мають прямої грошової оцінки і називаються «соціальним ефектом». їх врахування є досить складним завданням. Невідчутні вигоди мають враховуватися при оцінці вигод і як зміцнення іміджу фірми («гудвіл»), і як інші види нематеріальних активів

2. Цінність грошей у часі

Цінність грошей є змінною величиною. Головними причинами зміни вартості грошей у часі є:

1. Інфляція.

2. Ризик.

3. Схильність до ліквідності.

Інфляція - це процес, який характеризується підвищенням загального рівня цін в економіці певної країни та зниженням купівельної спроможності грошей. Інфляція проявляється у переповненні сфери обігу товарів грошима внаслідок їх надмірного випуску або у скороченні товарної маси в обігу при незмінній кількості випущених грошей. Головними чинниками інфляційних процесів також є помилки в політиці ціноутворення.

Ризик - це нестабільність, непевність у майбутньому. Через непевність у майбутньому ризик з часом зростає, люди хочуть уникнути ризику, тож вище цінують ті гроші, що є сьогодні, ніж ті, що будуть у майбутньому.

Схильність до ліквідності — це перевага, віддана наявним грошам перед іншими цінностями та ризикованими вкладеннями. Коли люди вкладають свої гроші, сподіваючись на майбутні надходження, вони очікують високої винагороди як компенсації за втрату ліквідності, що й впливає на цінність грошей у часі.

Дисконтування означає перерахунок вигід і витрат для кожного розрахункового періоду за допомогою норми (ставки) дисконта (Е). При дисконтуванні за допомогою приведеної процентної ставки, що визначається альтернативними інвестиційними можливостями, здійснюється розрахунок відносної цінності однакових грошових сум, одержуваних або сплачуваних у різні періоди часу.

Приведення до базисного періоду витрат і вигід ґ-го розрахункового періоду проекту зручно здійснювати через їх множення на коефіцієнт дисконтування at, що визначається для постійної норми дисконта Е як:

де t — номер кроку розрахунку (тривалість проекту).

Розрізняють наступні норми дисконта:

1. Комерційна — використовується при оцінці комерційної ефективності проекту та обирається з урахуванням альтернативної ефективності використання капіталу.

2. Норма дисконту учасника проекту — відображає ефективність участі у проекті підприємств та інших учасників та обирається самими учасниками; за відсутності вподобань у її якості можна використовувати комерційну норму дисконта.

3. Соціальна норма дисконта — використовується при розрахунках соціально-економічної ефективності і характеризує мінімальні вимоги суспільства до ефективності проекту та вважається національним параметром і повинна встановлюватися централізовано органами управління народним господарством відповідно до прогнозів економічного та соціального розвитку країни.

4. Бюджетна — використовується при розрахунках показників бюджетної ефективності та відображає альтернативну вартість бюджетних коштів, та встановлюється органам и державного і регіонального значення, за завданням яких оцінюється бюджетна ефективність проекту.

Дисконтування ґрунтується на використанні техніки складних процентів. Так, інвестований під 10% річних один долар США через рік є еквівалентним $ 1,1 ($ 1 + 10% від $ 1), через 2 роки - $ 1,21 ($ 1 + 10% від $ 1,1), через три роки - $ 1,33 ($ 1 + 10% від $ 1,21) і т.д.

З погляду інвесторів, сума, яку вони одержать у майбутньому, має тим меншу цінність, чим довше її доводиться чекати, оскільки більшою буде сума втрачених за період очікування доходів. Так, при тій самій процентній ставці 10% зобов'язання виплатити $ 1 через рік коштує сьогодні $0,91 (1 поділити на 1,1 в ступені 1), через два роки - $0,83(1 поділити на 1,1 в ступені 2), через три роки - $0,75(1 поділити на 1,1 в ступені 3), а через десять років-лише $0,39.

Результат порівняння двох проектів з різним розподілом витрат і вигід у часі може істотно залежати від норми дисконту. Питання визначення величини норми дисконту досить важливе.

У стабільній ринковій економіці величина норми дисконту стосовно власного капіталу визначається з депозитного процента по вкладах з урахуванням інфляції та ризиків проекту.

1. Якщо норма дисконту буде нижчою депозитного процента, інвестори волітимуть класти гроші в банк.

2. Якщо норма дисконту істотно перевищуватиме депозитний банківський процент (з урахуванням інфляції та інвестиційних ризиків), виникне підвищений попит на гроші, а отже, підвищиться банківський процент.

Норма дисконту стосовно позикового капіталу являє собою відповідну процентну ставку, яка визначається умовами процентних виплат і погашення позик.

У випадку змішаного капіталу норму дисконту приблизно може бути знайдено як середньозважену вартість капіталу, розраховану з огляду на структуру капіталу, податкову систему, умови виплат тощо. В умовах перехідної економіки, коли депозитний процент по вкладах не визначає реальної ціни грошей, можливе використання двох підходів: перший використовується для оцінки ефективності з позицій економічного аналізу, другий - з позицій фінансового аналізу (табл. 2).

Висновки

Для одержання коректних результатів при проведенні розрахунків критеріїв ефективності проектів необхідно дотримуватись наступних умов:

1. Початковий розрахунковий період проекту має бути чітко позначений як нульовий або як перший. Якщо передбачаються значні капітальні вкладення у початковому розрахунковому періоді, часто застосовується система з нульовим періодом.

2. Вибір моменту часу для дисконтування грошових потоків має бути узгоджений до початку розрахункового періоду для всіх витрат даного періоду.

У проектному аналізі при оцінці ефективності проекту порівняння поточних та майбутніх витрат та вигід здійснюється шляхом приведення {дисконтування) їх реальної грошової вартості до початкового періоду (періоду прийняття рішення, базового періоду).

Основою дисконтування є поняття «часової переваги» або зміни цінності грошей у часі, тобто це означає, що раніше одержані гроші мають більшу цінність, ніж фоші, одержані пізніше, що зумовлюється зростанням ризиків і невизначеності у часі.

Список використаних джерел

1. Богоявленська Ю. Проектний аналіз: Навч. посібник/ Юлія Богоявленська, Олександр Загородніх,; Мін-во освіти України, Європейський ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. - К.: Кондор, 2006. - 335 с.

2. Верба В. Проектний аналіз: Навч. посібник/ Вероніка Верба,, Олександр Загородніх,; М-во освіти України; Київський нац. економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2000,, 2005. - 322 с.

3. Волков И. Проектный анализ: Учебник для вузов/ Игорь Волков, Марина Грачева. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1998. - 421 с.

4. Проектний аналіз: Навч. посібник/ Міжнар. фонд "Відродження", Програма "Трансформація гуманіт. освіти в Україні"; Відп. ред. С.О. Москвін. - К.: Лібра, 1998 , 1999. - 366 с.

5. Яковлев А. Проектный анализ инвестиций и инноваций: монографія/ Анатолий Яковлев,. - Харьков: Бизнес Информ, 1999. - 113 с.

Скачати

Схожі роботи